Віктор Лісовий: «Знання — багаж, який дає шанс в житті»
З кожним роком чуємо все більше нарікань на відірваність вітчизняних аграрних навчальних закладів від реалій сьогодення. Літератури, яка відповідає сучасним вимогам, обмаль. Що й говорити про спеціальні майданчики, де студенти можуть проходити практику,— їх вдень з вогнем не знайти. Як результат, молоді випускники все рідше реалізують себе на аграрній ниві. Хоча є й винятки. Про те, як підприємство «Фрідом Фарм Бекон» з моменту свого заснування «виховує» висококласних спеціалістів зі свинарства і при цьому впевнено утримує передові позиції на племінному ринку України, ми поговорили з його директором — Віктором Анатолійовичем Лісним.
Топ-7 помилок виробників свинини
«Ми утримуємо свиней тільки з однією метою — заробити грошей», — такими словами почалася презентація відомого експерта з Великобританії Саймона Грея на IV Міжнародному конгресі «Прибуткове свинарство». У цій статті — його поради, які допоможуть уникнути найпоширеніших помилок у виробництві свинини. Адже бути успішним — зовсім неважко, варто тільки тверезо оцінити ситуацію та прийняти правильне рішення!
Інфекції сечовивідних шляхів у свиноматок
Зазвичай сечові шляхи свиноматки стерильні. Однак коли в них «поселяються» бактерії, це викликає інфекції, перебіг яких часто буває безсимптомним. Безліч ендогенних та умовно патогенних мікробів, таких як E. coli, Streptococcus sp., Staphylococcus epidermidis, Klebsiella sp., Pseudomonas sp., Aeromonas sp., Bacteroides sp. є «корінними жителями» нижніх сечовивідних шляхів, але за сприятливих умов можуть спричиняти неспецифічні інфекції сечовивідних шляхів (ІСШ) свиноматок. Небезпека у тому, що такі неспецифічні інфекції можуть стати своєрідними «воротами» для грам-позитивних бактерій Actinobaculum suiі — збудників типових захворювань сечовивідних шляхів.
Товарна класифікація туш в Україні — пальцем у небо?
У сучасних умовах виробництва свинини дедалі більшого значення набуває контроль за якістю отриманої продукції. В країнах ЄС це питання вже давно вирішили — є директиви, які адміністративно підтримують норми класифікації каркасів ВРХ та свиней. Вони визначають чітку градацію цін на м’ясо і м’ясопродукти, і у такий спосіб сприяють зацікавленості виробника та ефективності виробництва цієї продукції. Проста результативна схема, проте в Україні, виявляється, ні простоти, ні ефективності не полюбляють...
Інфекційний атрофічний риніт свиней
Віталій Піотрович, кандидат ветеринарних наук, консультант з питань ветеринарії
Останнім часом серед респіраторних захворювань свиней велику увагу приділяють пусковим «тригерам» комплексу респіраторних захворювань — вірусові репродуктивно-респіраторного синдрому, збудникам цирковірусної інфекції та мікоплазмозові. Такі захворювання справді досить актуальні, вони — предмет постійного обговорення на семінарах, конференціях, конгресах, у наукових та науково-практичних публікаціях. Проте ціла низка інфекційних захворювань бактеріальної етіології також вельми важлива, адже, коли вони виникають значно зменшується рентабельність свинарства. Одним із таких захворювань є інфекційний атрофічний риніт.
Каструвати кнурів старомодно!
Віктор Еверт, бізнес-менеджер, компанія «Файзер ветеринарні препарати», Україна,
Сергій Недогибченко, керівник проекту «Імпровак» в Україні.
Проблема безболісного вирощування свиней стає дедалі актуальнішою в усьому світі, тому що споживачі бажають їсти «щасливу» свинину і протестують проти жорстокого поводження з тваринами. Звідси не тільки вимоги дбайливого ставлення до таких процедур як обрізання хвостів та притуплення ікол поросятам, але й посилена увага організацій захисту тварин, зокрема у ЄС, до проблеми фізичного кастрування кнурів як болісної і небезпечної процедури. У грудні2011-гоЄвропейська Комісія затвердила Декларацію «Про альтернативи хірургічному каструванню свиней» (European Declaration on alternatives to surgical castration of pigs), згідно якої свинарі ЄС мають до 2018-гороку повністю відмовитися від традиційної процедури.
Сучасна м’ясопереробна галузь США — ключове слово: «безпека»
Свинина, без сумніву, один із найпопулярніших продуктів: її частка у світовому виробництві м’яса складає більше 37% при тому, що у багатьох країнах свинину не споживають через релігійні переконання. За результатами 2011 року, лідер за обсягами виробництва свинини — Китай (49 500 млн т), третя — Німеччина (5 598 млн т), а середину у трійці зайняли США (10 332 млн т). Під час програми стажування зі свинарства «Кохран» від USDA навесні цього року (детальніше про стажування — у попередньому номері журналу) група українських свинарів познайомилася не тільки із технологіями вирощування свиней у США, але й особливостями роботи переробної галузі: побували у виробничих цехах найбільшого забійного заводу компанії «Фармленд Фудз» у м. Денісон (Айова), що входить до структури м’ясного гіганта США — компанії «Смітфілд Фудз».
Олександр Мирний: Інвестувати завжди потрібно не у проект, а в людину!
На порозі непростого періоду для сільського господарства України, пов’язаного із передвиборними перегонами, можливими труднощами із кормами через несприятливі погодні умови, та загрозою поширення африканської чуми свиней, ми вирішили поспілкуватися з непересічним представником галузі свинарства — Олександром Борисовичем Мирним. Палкий патріот своєї країни та співвласник групи сільськогосподарських підприємств розкриває вам, шановні читачі, власну філософію ведення бізнесу.
Управління біобезпекою на фермі
За матеріалами презентації Алекса Раміреза, доктора ветеринарних наук, магістра суспільної охорони здоров’я, Університет штату Айова
За підрахунками науковців економічні втрати від хвороб свиней у промислово розвинених країнах становлять майже 20% вартості продукції, у країнах, що розвиваються — 40%. Саме тому за своєю актуальністю, масштабністю і соціальними наслідками біобезпека на свиногосподарствах — один із найбільш серйозних викликів сучасності. Не може бути однакового для всіх переліку заходів біобезпеки, переконаний Алекс Рамірез, адже кожне господарство має свої особливості. Проте є спільні принципи попередження та ірадикації хвороб, тому майбутніх аграріїв в Університеті штату Айова (Iowa State University) навчають саме управлінню біологічними ризиками. Із особливостями такої системи управління познайомилася і група українських свинарів під час візиту до ISU в рамках програми стажування Cochran Fellowship Program.
Успішне те господарство, де кожен працівник ставиться до роботи, як до власного бізнесу
— Пане Володимире, чому вирішили змінити на сільське господарство, здається, значно спокійнішу роботу у банкові?
— От якраз через спокій. Мені комфортно і натхненно працюється тільки у динамічних умовах, коли є задачі, які потребують творчого, нестандартного підходу. Коли колектив — це фонтан ідей, а система, в якій працюєш, готова приймати всі твої новації. На початку становлення банківського відділення, в якому я працював, саме так і було. Але період вибухового розвитку минув, натомість почався період «устаканювання» та бюрократизації. Для мене такі умови схожі на застояну воду — катастрофічно бракує кисню. Тому через три з половиною роки роботи я та мій безпосередній керівник у банку, а тепер партнер по бізнесу, Віктор Прокопович Кетов вирішили кардинально змінити сферу діяльності.
