З кожним роком чуємо все більше нарікань на відірваність вітчизняних аграрних навчальних закладів від реалій сьогодення. Літератури, яка відповідає сучасним вимогам, обмаль. Що й говорити про спеціальні майданчики, де студенти можуть проходити практику,— їх вдень з вогнем не знайти. Як результат, молоді випускники все рідше реалізують себе на аграрній ниві. Хоча є й винятки. Про те, як підприємство «Фрідом Фарм Бекон» з моменту свого заснування «виховує» висококласних спеціалістів зі свинарства і при цьому впевнено утримує передові позиції на племінному ринку України, ми поговорили з його директором — Віктором Анатолійовичем Лісним.

Вікторе Анатолійовичу, із чого для вас, корінного жителя Херсона, розпочалося свинарство?

Коли вступав в університет на зоотехніка, наді мною та кількома товаришами посміювалися студенти, які приїхали вчитися із сіл. Їх дивувало, що молодь із міста хоче працювати в сільському господарстві. От тільки коли зустрілися через п’ять років після випуску, виявилося, що з усіх однокурсників лише кілька херсонців та миколаївців присвятили себе аграрній справі.

Закінчивши університет у 79 році, почав працювати головним зоотехніком-селекціонером у радгоспі ім.60-річчяРадянської України, де розвивали різні галузі сільського господарства. Свинарство було найпотужнішим напрямком: утримували понад 10 тис. голів одночасно, мали статус племінного заводу з вирощування свиней породи Велика Біла. Вже тоді ця галузь цікавила найбільше. До того ж коли запросили в аспірантуру, нині покійний науковий керівник Коваленко Віталій Петрович порадив, щоб швидше захистити дисертацію, доцільно зайнятися або птахівництвом, або свинарством. І хоча птахи також близькі мені — нині вирощую декоративних курей та голубів у своєму присадибному господарстві, — все ж таки обрав свинарство.

І задля наукової роботи відмовилися від роботи на господарстві?

Зовсім ні. Завжди цікаво поєднувати наукову та викладацьку роботу з практикою на виробництві. Насамперед тому, що можу не лише пояснювати теоретичні основи, а й показати студентам, як вони працюють у житті.

Але від життя однією наукою я все-таки відмовився. У 2001 році мене як консультанта запросили на «Фрідом Фарм Інтернешнл» оцінити придатність старих ферм, які підприємство хотіло придбати. Одразу ж запропонували посаду головного зоотехніка, а через декілька років заступника генерального директора господарства. Тоді я був у докторантурі аграрного університету, але перспектива писати дисертацію, базуючись на показниках «вимираючих» господарств, не надихала, тож на пропозицію погодився без особливих вагань.

Компанія, в яку я прийшов, ще з 1993 року вирощувала зернові культури в різних районах Херсонської області. А свинарством власники бізнесу серйозно зацікавилися, коли виростили понад 25 тис. тонн зерна (третина фуражного) і зрозуміли, що вигідніше створити додану вартість, а не заробляти на реалізації сировини.

Так, починаючи з 200 голів племінного молодняку, придбаних у Дніпропетровській області, та реконструкції однієї, а згодом і другої старих ферм, розпочався розвиток свинарства компанії «Фрідом Фарм Інтернешнл».

Чому в 2008-муроці вирішили відокремити свинарство?

До того часу свинарство стало потужним підрозділом компанії — наростили близько 20 тис. поголів’я. І хоча використовували корми власного виробництва, нам їх обліковували за ринковими цінами, щоб визначити реальні показники ефективності підприємства. Тому, коли виникло питання: чи вартість кормів нам рахуватимуть за ринковими цінами, чи ми їх просто купуватимемо — власник бізнесу прийняв рішення заснувати ТОВ «Фрідом Фарм Бекон».

Падає ціна? Нарощуйте поголів’я!

Які найбільші труднощі за цей період довелося долати?

За десять років роботи мали кілька складних періодів, кожен з яких був пов’язаний з низькими цінами на свинину, що навіть собівартість не покривали. Вони не тривали довго, тож ми гідно виходили з ситуації, не вирізаючи всього поголів’я. Хоча для цього доводилося йти всупереч думки власників бізнесу, які в кризові моменти хотіли відмовитись від свинарського бізнесу в Україні.

Щоб урятувати господарство, вдавалися навіть до хитрощів. Коли в 2003-муроці американці дали розпорядження вирізати поголів’я, бо вони, мовляв, помилилися з цим бізнесом, умовляли власників як могли. Адже я налаштовував працівників, що будемо розвиватись, нарощувати поголів’я. Якраз виростили 600 ремонтних свинок для розширення стада.

Ми тоді добре тиснули їм на психіку: мовляв, ви ж люди віруючі, як сказати про це рішення тим, хто щиро повірив у справу. Попросили почекати, поки супоросні свинки приведуть поросят, адже вони вже запліднені. Сказав, що не піду на їх убивство, та й м’ясокомбінати величезні штрафи випишуть. Крім того, заручився допомогою нині покійного Алана Крофта (консультанта компанії «Райт Френк»), Євгенії Агапової (професора Одеського аграрного університету) та ще кількох відомих науковців, які зустрітися з інвесторами й пояснили, що це просто короткочасний кризовий період, який скоро закінчиться, а тому нам потрібно нарощувати поголів’я.

Врешті нам дали півроку. Прийшов на ферму і сказав своїм працівникам: якщо хочете працювати, терміново запліднюйте якомога більше свинок — потрібен великий тур опоросу. Результат не забарився: коли в 2005 році всі ЗМІ сповіщали про м’ясну кризу, наше підприємство процвітало: мали низьку собівартість, великі об’єми поголів’я з високою продуктивністю (конверсія корму —3,2–3,5,тварини досягали товарних кондицій менше ніж за 6 місяців — на той час такі цифри вражали).

2011-йрік починався так само кризово. Тож коли зібралися на нараді, організованій корпорацією «Тваринпром», виступив один із заступників міністра аграрної політики та продовольства, порадивши шукати резерви у себе, оскільки державний бюджет ненаповнений. Більшість керівників пропонувала вирізати поголів’я, адже «держава не хоче нас почути». Тоді я не втримався і виступив із протилежним закликом про те, що потрібно наповнювати ринок власною свининою, не допускати неякісного імпорту. Шкода, що до моїх аргументів прислухалися одиниці. Хоча потім телефонували і визнавали, що припустилися помилки, адже вже з другої половини 2011 року поступово ціна почала зростати.

1. Чому на думку Віктора Анатолійовича потрібно приділяти багато уваги балансуванню кормів? 
2. Які напрямки, окрім свинарства, розвиває ЗАТ «Фрідом Фарм Інтернешнл»?
3. Яким чином співпрацюють господарства холдингу між собою?
4. Що вплинуло на рішення почати працювати з імпортною генетикою?
5. Яким чином прораховують економічну складову генетичної програми?
6. Яким буде майбутнє української племінної справи, з огляду на події, що спостерігаємо в ЄС на думку В.Лісного?
7. Як утримують поросних свинок на господарстві?
8. Які задуми ТОВ «Фрідом Фарм Бекон» планує реалізувати в найближчому майбутньому?
9. З якими господарствами України співпрацює ТОВ «Фрідом Фарм Бекон»?
10. Як забезпечують високий статус здоров’я на підприємстві?
11. За якими принципами формувалась команда підприємства? 
12. Який досвід вдалося почерпнути для свого підприємства з закордонних поїздок?
13. Як на ТОВ «Фрідом Фарм Бекон» вирішують питання утилізації відходів?

Відповіть на ці та інші питання читайте у повній версії статті в журналі «Прибуткове свинарство» № 5(11) 2012.