Як відомо, ціна на ринку формується у точці балансу попиту і пропозиції. І якщо у попередні роки виробники свинини в Україні орієнтувалися виключно на внутрішнього споживача, то минулоріч слабші апетити українців компенсував зовнішній попит. Проте на початку 2016-го ситуація змінилася: основний споживач української свинини — РФ — «відмовився» від нашої продукції, а поглиблення торгівельних відносин з ЄС та Канадою, які є нето-експортерами м’яса свиней, непокоїть гравців ринку. Про те, як Україна торгувала свининою упродовж 2015-го та які перспективи має цьогоріч, читайте у нашому дослідженні.

Уже другий рік поспіль Україна завершує з позитивним зовнішньоторговельним сальдо щодо м’яса та їстівних субпродуктів. За 2015-ий вартість зовнішніх поставок цієї товарної групи склала 350,7 млн дол. США, що збільшило зовнішньоторгове сальдо країни на 259 млн дол. США. Далеко не останню роль у таких здобутках відіграв експорт свіжої, охолодженої та мороженої свинини, яка забезпечила 15,6% доходу від експорту чи 18% зовнішньоторговельного сальдо.

Крім згаданих здобутків для економіки країни, зовнішня торгівля свининою ще й відчутно «розвантажила» внутрішній ринок живця і стала причиною «добрих місяців» для виробників, які дозволили компенсувати втрати першого кварталу.

Так, активні поставки свинини до РФ, які здійснювали 12 трейдерів упродовж минулого року, забезпечили жвавіший попит на ринку живця. В силу логістичної близькості основного експортного напряму до території України, у товарній структурі зовнішніх поставок переважали охолоджені туші та напівтуші свиней: за рік з України вивезли майже 14,7 тис. т такої продукції,тобто 54% від загальних обсягів експорту м’яса свиней. Трохи менше — 9,34 тис. т — перепало на морожені свинячі туші та їх половини. Експорт інших обвалених свинячих відрубів склав 2,71 тис. т.

Проте «атракціон небаченої щедрості» від північної сусідки, яка була монопольним покупцем української свинини, завершився. Тож тепер головне питання, що непокоїть як виробників, так і переробників, — куди поставляти нашу свинину цього року?

Куди поставляти?

Упродовж 2015-го року Держветфітослужба дослідила близько 30 країн на предмет поставок свинини, однак через те, що Україна є позитивною на африканську чуму свиней, до більшості «двері зачинені». І все ж вихід є.

Незважаючи на те, що експорт свинини до Китаю залишається віддаленою перспективою, є можливість поставок «сірим транзитом» — через Гонконг чи В’єтнам. 2015-го вони стали пунктами кінцевого призначення для 2908,84 тонн свинячих субпродуктів, вироблених в Україні: 70% цього об’єму було направлено до Гонконгу, решту — 870,54 т — до В’єтнаму. Це 91,5 % від загального експорту свинячих субпродуктів українського походження категорії «Інші субпродукти» (вушка, ратиці, хвости, п’ятачки тощо).

Перспективи імпорту

Зовнішня торгівля свининою — палиця на два кінці: якщо активний експорт відчутно «підігріває» ціну на ринку, то імпорт, чи навіть чутки про поставки з-за кордону, часто використовують в якості дестимулятора росту цін. Нині відкриття кордонів для європейських товарів, а також дозвіл на імпорт канадської свинини — привід для занепокоєння українських виробників.

1. Які ще ринки перспективні для української свинини?
2. Наскільки реально поставляти до країн-сусідок?
3. Наскільки виправдані побоювання щодо імпорту м’яса свиней з-за кордону?
4. Які перспективи імпорту у 2016-му? Яким буде внутрішній попит?
5. Хто ключовий постачальник свинини в Україну?
6. Чи варто чекати тиску з боку європейської свинини?