Мрія кожного виробника свинини, щоб жир, який тварина починає накопичувати, вичерпавши свій генетичний потенціал м’ясності, перетворювався на м’язову тканину! Звучить, як у казці? Та ні, адже існує рактопамін — речовина, що перетворює ці мрії на реальність. Хоча все не так просто. Позаяк досі не з’ясували, на чиїй вона стороні: добра чи зла?

Рактопамін (ractopamine) належить до групи речовин, які називають β-агоністами. Виник як медичний препарат для лікування астми. Нині використовують у ветеринарії в якості кормової добавки, що сприяє підвищенню м’ясності туші. Проте це не стероїд чи гормон. Рактопамін рекомендують свиням на останній стадії відгодівлі(68–109 кг),коли сповільнюється ріст м’язової тканини і починає збільшуватися жирова. Препарат розщеплює жири та сприяє інтенсивному нарощуванню м’язів.

22-гогрудня 1999 р. Управління з контролю за продуктами і ліками США (FDA) офіційно дозволило використовувати рактопамін у тваринництві, зокрема для свиней на відгодівлі (ГДК* — 50 ppm**). Американська компанія Elanco Animal Health (підрозділ Eli Lilly) розробила і запатентувала продукт під назвою Paylean^® — рактопаміну гідрохлорид. 6-го липня 2012 р. Комісія Кодекс Аліментаріус (Codex Alimentarius Commission) затвердила іншу ГДК Paylean^® у кормах для свиней — 10 ppm.

Використання Paylean^® дозволене у 27 країнах (США, Канада, Бразилія, Мексика тощо), однак заборонене у більше ніж120-ти (Росія, країни ЄС, Китай тощо).

* ГДК — гранично допустима концентрація

** ppm — частин на мільярд

β-агоністи (β-андрономіметики, β-адреностимулятори) — біологічні чи синтетичні речовини, що, стимулюючи β1- чи β2-рецептори, посилено впливають на основні функції організму. β1-адренорецептори знаходяться в серці, жировій тканині та нирках, а β2-адренорецептори — в бронхах, м’язах скелету, серці, судинах, центральній нервовій системі тощо.

Так, споживання β-агоністів із їжею може провокувати тахікардію і різке підвищення кров’яного тиску. Якщо ці препарати надходять в організм людини постійно, може порушитися обмін речовин.

Застосування β2-агоністів на деякий час підвищує стійкість до фізичних навантажень, оскільки відкриває «друге дихання», «тримаючи» бронхи в розширеному стані. Цим нерідко користуються спортсмени, зокрема велосипедисти. Проте постійне використання таких препаратів, як і будь-яких допінгів, може значно зашкодити здоров’ю. Розвивається звичка, дозу постійно доводиться збільшувати, як наслідок — розвивається аритмія та з’являється ризик раптової зупинки серця.

Застосування β-агоністів у тваринництві призводить до їх накопичення в м’ясних продуктах, а тому заборонене низкою країн, зокрема ЄС, Китаєм, Росією і т.д.

Щоб визначити вміст β-агоністів у продуктах тваринного походження, використовують тести та інструментальні фізико-хімічні методи аналізу, зокрема рідинну хроматографію високого тиску.

Знаєте анекдот про жирафу, яка сміється тоді, коли вже всі плачуть, бо до неї пізно «доходить»? Інколи бути такою жирафою не так вже й погано! А якщо говорити про Україну, то їй і не звикати. Цього разу йдеться про використання рактопаміну в кормах для свиней, корів та індиків. Поки весь світ сперечається, бути чи не бути, у нас не всі навіть знають, що це таке і в чому суть проблеми. Проте рано чи пізно і до жирафи доходить! І тоді доведеться обирати. Плюс у тому, що матимемо можливість скористатися доказами обох сторін і прийняти оптимальне рішення!

Рактопамін — «темна конячка» сучасного виробництва свинини. Причому настільки «темна», що навіть результати наукових досліджень кардинально відрізняються, провокуючи сто і одну правду! Хоча, загалом, можна говорити про дві основні позиції: виробників і споживачів. У кожного свої аргументи. Послухаймо обидві сторони!

Це все — політика?

Ще одне цікаве запитання: чому в одних країнах рактопамін дозволений, а в інших — ні. Невже здоров’я споживачів відрізняється? Почнемо з того, що виробник — Elanco Animal Health— американська компанія. А там цей препарат просто «манна небесна». Адже основна складова раціону свиней США — кукурудза, надзвичайно енергетична культура. Її споживання загрожує значним жировідкладенням. А тому Paylean^® рятує індустрію: і свині ситі, і м’яса багато. А чим м’ясніша туша, тим за неї більше платять! Як результат, більше 45% усіх американських свиней споживають разом із кукурудзою рактопамін. А тепер уявіть, що його заборонили. Підрахувати збитки важко, проте всім зрозуміло, що вони «зашкалюватимуть». Крім того, недаремно ж Paylean^® займається особлива компанія, яка заробляє мільярди, маючи представництва у більше ніж70-ти країнах світу.

Той факт, що міжнародна організація, Комісія Кодексу Аліментаріусу, офіційно дозволила рактопамін, хоч і в удвічі менших дозах від рекомендованих виробником, однак не збільшує довіри до препарату. Більше того, сама Комісія через цю ухвалу отримала розгромну критику: громадськість закидала їй, що, нехтуючи наукові дані, та зробила пріоритетом торгівлю.

Що стосується аргументів проти: ЄС, наприклад, наголошує, що пріоритетною повинна бути думка споживача, а не виробника. Так, система ідентифікації і відстеження продукту по всьому виробничому ланцюгу («від ферми до столу») дозволяє європейським споживачам вирішувати, що для них краще. Провівши низку досліджень та посилаючись на закон про заборону ліків і добавок, які стимулюють ріст тварини, 2010-гоЄС офіційно повідомив про заборону Paylean^® і відтоді рішення не змінював.

У Китаї інша ситуація. Там рактопаміном нікого не здивуєш. Прагнучи заробити побільше, багато китайських виробників вдається до будь-яких махінацій, аби досягнути мети. Згадайте хоча б м’ясо, що світилося в темряві від перенасичення фосфором! Проте масові отруєння стали вагомою причиною для заборони на добавки-стимулятори. Після низки досліджень китайські науковці віднесли до їх числа і рактопамін, постановивши, що він шкідливий для здоров’я тварин і людей.

Заборона на використання цього препарату діє і в Росії. Безперечний пріоритет — здоров’я нації, хоча з іншого боку — це й ефективний спосіб боротьби з великими обсягами імпорту свинини, на які Росія наразилася після вступу до ВТО. Як то кажуть, двох зайців одним пострілом.

А от Україна поки мовчить. Хоча вже мала б задуматися. Адже 50% імпортованої свинини — з Бразилії. А там рактопамін офіційно дозволений. Тому логічно, що якийсь відсоток м’яса, яке містить цей препарат, перетинає і наш кордон, потрапляє на наші столи. От тільки ми не знаємо, що з цим робити. Адже в законодавстві не прописано, санітарні служби «ні сном, ні духом», і лабораторій, які б змогли проводили такі дослідження, немає. Тож чекаємо. Ви ж пам’ятаєте: у жирафи шия довга!

Як впливають різні дози рактопаміну на виробничі показники та якість туші свиней на відгодівлі? Як впливає рактопамін на якість м’яса свиней: колір, мармуровість, здатність утримувати вологу, щільність, сенсорні властивості? Чому використання рактопаміну має негативні наслідки для добробуту тварин? Вплив рактопаміну на здоров’я людей? Яке відношення до рактопаміну відомих експертів галузі свинарства?

Відповіть на ці та інші питання читайте у повній версії статті в журналі «Прибуткове свинарство» № 5(11) 2012.