Останнім часом все рідше зустрічаються люди по-справжньому захоплені своєю справою: так, щоб очі світилися і гордість звучала в голосі за те, чим живеш. Тому було дуже приємно познайомитися із представниками «Глобинського свинокомплексу». Полтавщину ще з радянських часів вважають осердям свинарства України, і без сумніву, активний розвиток і філософія цього господарства лише зміцнюватиме позиції регіону.

Василю Васильовичу, що підштовхнуло вас присвятити себе свинарству?

Швидше це був не поштовх, а щасливий випадок: одразу зі студентської лави мене запросив на роботу засновник групи компаній «Глобино» Олександр Васильович Кузьмінський. Я починав свою трудову діяльність звичайним майстром на м’ясокомбінаті компанії. Потім працював начальником ділянки систем вентиляції та холоду, далі — впродовж двох років головним інженером. А у 2010-му Олександр Васильович запропонував мені очолити наше місцеве свиногоподарство. Після нетривалих роздумів, я вирішив спробувати. І зараз абсолютно не шкодую про цей крок.

Займатися свинарством група компаній «Глобино» вирішила у 2005 році. Невже в той час справді неможливо було знайти надійного постачальника сировини, щоб не обтяжувати себе новим, ще невідомим напрямком?

Тоді для такого кроку було декілька причин. По-перше, дійсно обсяги вирощування якісної свинини бажали кращого. Крім того, не було стабільності ні в якості, ні в ціні, ні в обсягах імпортної сировини — кордони то відкривали, то закривали. Тому потреба у прогнозованих обсягах якісної свинини підштовхнула власника бізнесу взятися за вирощування своєї.

За шість років існування «Глобинського свинокомплексу» цілі змінилися?

Справа у тім, що темпи розвитку м’ясокомбінату настільки динамічні, що нам, виробництву, його наздоганяти непросто. Для того, щоб відправити на переробку товарну свиню, потрібно спершу облаштувати достойні умови утримання для поголів’я, виростити свиноматку, запліднити її, зберегти і виростити її потомство. Ми збільшили потужності свинокомплексу в рази, однак сьогодні все одно забезпечуємо потребу м’ясокомбінату відсотків на сорок! От і виходить, що суть завдання не змінилася, але зросли його обсяги.

Які зараз перед вами стоять плани і скільки вже вдалося реалізувати?

На найближчу перспективу, до 2014-го, маємо забезпечити виробництво 400 тис. голів товарного стада на рік. Це потужності трьох товарних репродукторів по 5000 свиноматок, для кожного із яких необхідно три цехи дорощування по 11 тис. голів та цех відгодівлі на 40 тис. голів одночасної постановки.

Сьогодні маємо чотири діючі ферми: товарний репродуктор на 4500 свиноматок у м. Глобино, два відгодівельні корпуси у Глобино та у селі Оболонь Семенівського району і нуклеусну ферму у с. Шепелівка Глобинського району.

Нуклеус — наша гордість. Коли я прийшов на підприємство, там тільки-но розпочалася реконструкція тих трьох-чотирьох корпусів, що залишилися від старої колгоспної ферми, а зараз це повноцінний сучасний комплекс закритого типу, де знаходиться племінне ядро нашого господарства —1200 чистопорідних свиноматок GGP.

Другий товарний репродуктор нещодавно завершили і почали комплектувати його поголів’ям із нуклеусної ферми. Розраховуємо впродовж восьми місяців партіями по 500-600 голів вивести його на повну потужність. Для нього вже готовий перший корпус дорощування. Розпочали роботу із будівництва решти корпусів дорощування та відгодівлі. Свиноматок плануємо запліднювати вже у лютому, тому максимум у липні наступного року зобов’язані здати всі розпочаті об’єкти. Крім того, вже почали готуватися до зведення третього товарного репродуктора-п’ятитисячника. Словом, графік напружений.

Якою генетикою комплектують племінне ядро свого господарства?

Які технологічні нововведення та управлінські рішення сприяють реалізації потенціалу ТОВ «НВП Глобинський свинокомплекс»?

Які досягнення року, що минає, вважають найважливішими для «Глобинського свинокомплексу» і чого чекають від нового 2012-го?

Відповіді на ці та інші питання — у повній версії інтерв’ю у журналі «Прибуткове свинарство» № 6, 2011 року.