Майже зруйнований свинокомплекс радянських часів, розрахований на 54 тис. голів свиней у рік, який знаходиться поблизу села Кавсько, було придбано після тривалих переговорів у 2006 році. Зараз ТОВ «Галичина - Захід» — підприємство із 100% датськими інвестиціями, що входить до десятка найпотужніших свиногосподарств на Україні. Один із ініціаторів та засновників Асоціації виробників свинини України.

— В Україні поки що дивина, щоб молода людина присвятила себе роботі у свинарстві, а тим більше, доросла до того, щоб у 27 років обіймати другу посаду на такому великому комплексі, як ТОВ «Галичина-Захід». Як Ви потрапили у цей бізнес і чому саме на ньому зупинили свій вибір?

— Все почалося, в принципі, давно, ще коли я поїхав працювати закордон на свиноферму у Данію. Мені пощастило здобувати досвід на одній із найбільших (2200 свиноматок) та найтехнологічніших свиноферм Данії на той час, яка крім того має доволі потужний комбікормовий завод, власну біогазову установку та м’ясокомбінат, що загалом є незвичним для датських свиноферм. Через три роки роботи на комплексі я задумався над тим, щоб організувати щось схоже вдома. Моя ідея сподобалася одному із братів власника ферми, на якій я працював, і у 2004 ми разом із ним приїхали на Україну. Пора тоді в нас була неспокійна, але моїх датських колег це навпаки зачепило і надихнуло. Ми протягом двох років шукали підходяще приміщення. Зрештою зупинилися на колишній свинофермі поблизу с. Кавсько, так званому «54-тисячнику», яких було близько 20 у радянській Україні.

— А чому саме на західній Україні?

— В Україні майже всі ферми знаходяться або в селі, або край села, тобто ви можете наростити поголів’я до тисячі свиней, а далі екологія вас не пускає. А ця ферма підійшла за всіма екологічними стандартами: достатньо землі та витримані вимоги щодо віддаленості від населених пунктів. До реалізації проекту долучилося багато датських інвесторів, оскільки самі власники не змогли осилити такі великі капіталовкладення.

— Що було найважчим при налагодженні роботи?

— Старт. Ми просувалися до мети, як потяг по безколійці, адже ніхто із конкурентів не підкаже тобі правильний шлях і не застереже від помилок. Ми були серед перших на Україні, хто ввів свиноматок до статутного фонду, що було дуже нелегко, зважаючи на увесь вагон паперів, дозволів, пояснень та аргументів, які необхідно було зібрати і надати, не згадуючи вже часу та нервів. Зараз справи налагодилися, особливо завдяки тому, що в нас підібрався правильний колектив, що має досвід, знання, а головне — бажання ставити цілі та їх досягати.

— А через Ваш вік не виникало ніяких казусів?

— Бувало… Особливо на рівні різноманітних управлінь та міністерств. Відчувався певний скепсис. Але ж то тільки зустрічають «по одягові», а далі за тебе скажуть твої справи.

—Якими досягненнями «Галичина - Захід» найбільше пишається?

—Завдяки яким крокам та технологічним рішенням отримують високі показники?

— «Хорошого спеціаліста треба не шукати, а виховувати,» — вважає Я. Кебал. Як мотивують персонал на результат

— Які плани на майбутнє виношує «Галичина - Захід»?

Відповіді на ці та інші питання — у повній версії інтерв’ю із Ярославом Володимировичем Кебалом у журналі «Прибуткове свинарство» № 2, грудень 2010р.