Андрe Ванланквелд (André van Lankveld), технічний менеджер у галузі свинарства, BIOMIN GmbH (Австрія)

Коливання цін на ринках зерна та свинини відчутно впливають на рентабельність нашого свинарського бізнесу. Найгірше, коли корми коштують дорого, а кілограм живця — дешево. Проте навіть тоді можна заробляти. І тим більше, чим нижчий коефіцієнт конверсії корму. Від чого залежить цей показник і як його покращити, читайте далі у статті.

Коефіцієнт конверсії корму (ККК) — це насамперед економічний показник. Наприклад, 2009-го року, коли ККК удавалося зменшити на 0,1, прибуток виробника на кожному центнері забійної ваги збільшувався на 1,7 євро. 2012-го данські вчені дослідили показники тамтешніх свиноферм і з’ясували, що чверть кращих господарств заробляють на кожній свині в середньому на 5,4 євро більше, ніж так звані «середняки». Причому 57%, тобто 3,06 євро, отримують завдяки ефективнішій конверсії корму. До речі, 2012-го середній данський ККК сягав 2,78, тоді як в Україні — 5,19. Тільки уявіть, наскільки більше могли б заробити українські свинарі!

Чи варто зосереджуватися на максимальному рості?

Останнім часом у світі спостерігається тенденція, коли на забій здають важчих свиней. Так здешевлюють виробництво. Вирішуючи, коли забивати тварину, зіставте ціну на живець (чи на забійну вагу) та вартість кормів. Якщо корми дешеві, а свині дорогі, тоді, безперечно, продовжуйте відгодівлю. Однак якщо навпаки, порахуйте, наскільки це вигідно, адже з кожним тижнем кілограм приростів коштуватиме дедалі дорожче.

Порода і генетика

Щоб показати, як генетика впливає на ККК, у Німеччині (SUS, 2008) провели експеримент. Спермою кнура породи П’єтрен (PIC) запліднили свиноматок різної генетики, зокрема DanBred (Dan-Hybrid), JSR (Gena 90), Topigs (Topigs20) i PIC (Camborough 23) — усі гібриди Великої Білої та Ландраса. Коли отриманих поросят перевели на відгодівлю, уважно стежили за їхніми виробничими показниками, а після забою проаналізували якість туш.

Стать

Споживання кормів та ККК дуже відрізняється залежно від статі. Це доводять результати дослідження науковців університету Вагенінген спільно зі спеціалістами Cargill animal nutrition (2011), об’єктом якого стали 128 гібридів (по чотири в кожній групі, вісім повторів), отриманих схрещуванням свиноматок Topigs 20 та кнурів породи П’єтрен. Екперимент тривав 123 дні з моменту відгодівлі (вік поросят приблизно 70 днів).

1. Як прибуток залежить від зростання конкретних показників?

2. Що таке ММ-макс свиней і як від нього залежить годівля?

3. Яка порода має найкращі виробничі показники і чим це зумовлено?

4. Як покращити ККК у всіх видів свиней?

5. Чому важливий статус здоров’я свиней?

6. Які оптимальні технології годівлі для зменшення чи збільшення ККК?

Відповіді на ці та інші питання шукайте у повній версії статті у журналі «Прибуткове свинарство» № 6 (18), 2013