Близько 50% усіх свиноматок дають менші гнізда в другому опоросі порівняно з першим. Проте, згідно з результатами останніх досліджень, розмір гнізда другого опоросу визначає, скільки поросят свиноматка народжуватиме далі, а також впливає на відсоток опоросів загалом. Корегуючи менеджмент виробництва та стратегії годування тварин, можна позитивно вплинути на цю тенденцію й таким чином покращити репродуктивний потенціал маточного поголів’я.

Кондиція свиноматок

Зменшення гнізда другого опоросу традиційно пов’язують з надмірною втратою маси свиноматкою впродовж першої лактації. За останнє десятиріччя вдалося збільшити гнізда та кількість відлучених поросят що спричинило зростання метаболічних потреб свиноматок-першопоросок.

Незважаючи на те, що генетичні програми в основному спрямовані на виробництво ультрам’ясних свиней, середньодобове споживання кормів такими тваринами не збільшилося. Ця невідповідність зазвичай призводить до істотних втрат маси під час лактації, що в свою чергу погіршує розвиток фолікулів та якість еструсу. Як наслідок, знижується показник опоросів, розмір гнізд та якість поросят.

Вплив втрати маси на репродуктивну функцію свиноматок з роками також змінився. Якщо дослідження, проведені у 80-х і 90-х, підтвердили, що втрата кондиції під час лактації негативно позначається на інтервалі між відлученням та настанням еструсу, то згідно з результатами останніх досліджень, найперше «страждає» коефіцієнт овуляції (кількість яйцеклітин, що вивільняються під час овуляції) та виживаність ембріонів (табл. 1).

Дослідження споживання корму свинками

У першому дослідженні (Петтерсон та ін., 2011) споживання корму обмежували на 10-40% упродовж останніх 20-ти днів лактації. Кількість доступного корму не змінювали і в період від відлучення до наступної охоти, а також упродовж поросності.

Дослідження впливу втрати маси на репродуктивні властивості свиноматок, здійснене Л. Хоувінг та її командою 2012-го року, — оригінальне, оскільки на відміну від інших, свинок майже не обмежували в доступі до корму. Кількість корму для тварин розраховували за формою: 1% маси тіла + 0,4 кг на порося, проте не більше 7 кг. Максимальний показник споживання корму зафіксували на 14 день після опоросу. Лактація тривала 26 днів. Результати двох досліджень підтвердили, що втрата кондиції негативно позначається як на масі ембріонів (дослідження 1), так і на їх виживаності (дослідження 2). Причому брак інформації про виживаність зародків у дослідженні 1 пояснюється відносно незначною втратою маси порівняно з дослідженням 2. Це дозволяє зробити висновок, що втрата маси до 11% не впливає на виживаність ембріонів та розмір гнізда в другому опоросі, тільки на масу поросят при народженні.

1. Які дослідження доводять, що втрата кондиції більше пов’язана зі зменшенням площі «м’язового вічка»?
2. Які основні управлінські методи застосовують для того, аби свиноматки не втрачали вагу?
3. Які основні способи зменшити навантаження під час лактації?
4. Для чого оптимізують роботу свинок?

Відповіді на ці та інші питання шукайте у повній версії статті у журналі «Прибуткове свинарство» № 1 (13), 2013